Притча про жабенят

Жили-були собі маленькі жабенята, які вирішили організували змагання з бігу. їх метою було забратися на вершину найвищої в їхньому царстві вежі.

Зібралося багато глядачів, які хотіли подивитися на ці змагання і посміятися над жабенятами – їх учасниками. Змагання

розпочалися. Правда, те, що ніхто із глядачів не вірив, що жабенята зможуть забратися на вершину вежі.

Чутні були такі репліки: «Це занадто складно!», «Вони ніколи не заберуться на вершину!» або «Немає шансів! Вежа занадто

висока!». Маленькі жабенята почали падати. Одне за другим… Але були й такі, у яких відкрилось друге дихання, вони

підіймались та стрибали все вище і вище… Юрба все одно кричала «Занадто важко! Жоден з нас не зможе це зробити!».

Урешті-решт всі втомились і попадали, за винятком одного жабеняти. Воно піднімалось все вище і вище. Нарешті, доклавши всіх зусиль, останнє жабеня добралось на вершину! Засмучені учасники змагань захотіли дізнатись, як переможцеві вдалось знайти в собі силу і дістатись на вершину! Виявилось, що жабенятко-переможець було глухим.

Мораль: ніколи не слухайте людей, які намагаються передати Тобі свій песимізм і негативний настрій. Вони віднімають у Тебе Твої найзаповітніші мрії та бажання. Не забувай про силу слів. Усе, що Ти чуєш або читаєш, впливає на Твою поведінку.

Завжди будь налаштований позитивно! Будь глухим, коли люди говоритимуть Тобі, що Твої мрії не здійненні. Завжди думай: “Я це зроблю!”